Історія нашого факультету - Персоналії
Колесник Віктор Федорович
Народився 9 серпня 1950 р. в с. Озеряни Варвинського р-ну Чернігівської обл. в селянській родині. У 1964-1969 рр. навчався у Прилуцькому педагогічному училищі ім. Івана Франка, яке закінчив з відзнакою. У 1974 р. з відзнакою закінчив історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і був рекомендований до аспірантури університету. У 1974-1977 рр. - аспірант Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. У травні 1978 року захистив кандидатську дисертацію з історії робітничого класу Української РСР в другій половині 1920-х років. У жовтні 1991 року захистив докторську дисертацію на тему: "Робітничий клас України наприкінці 20-х - в 30-ті роки: Історіографія". Трудовий шлях розпочав у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка у вересні 1977 р. Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом. Здобув вчене звання професора. З 2001 р. завідувач кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. З листопада 2003р. - декан історичного факультету. Бере активну участь у науковій роботі: член спеціалізованих рад по захисту дисертацій, здійснює наукове керівництво аспірантами. Підготував 7 кандидатів наук. Опублікував понад 80 наукових і науково-методичних праць присвячених соціально-економічній історії України 1920-х - 1930-х років, історіографії історії України, українському національному рухові 18 - початку 20 ст. Викладав спеціальні курси: "М.С.Грушевський - громадський і політичний діяч", "Економічні і національно-культурні процес в Українській РСР у 1920-1930-і роки", "Суспільно-політичні рухи в Україні на початку ХХ ст." на історичному факультуті, нормативний курс "Історія України" на економічному факультеті.
Праці: Шляхом національного відродження: Національне питання в програмах та діяльності українських партій Наддніпрянщини. 1900-1907. - К., 1988. - 184 с.; Український рух в Австро-Угорщині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). - К., 1998. - 27 с.; Новітня історія України (1900 - 2000). - К., 2000. - 663 с.; Російська демократична інтелігенція та українське національне відродження (кінець XVIII - початок ХХ століття). - К., 2002. - 172 с. та ін.
Г. Д. Казьмирчук
Гоман Юрій Олексійович
Народився 30.08.1974 р. у м. Києві. Закінчив з відзнакою у 1997 р. історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В університеті працює з 1997 р. на посаді асистента.Кандидат історичних наук з 2002 р. Читає лекційні курси зі Всесвітньої історії, спецкурси: Османська імперія в системі міжнародних відносин, Кочові імперії Середньовіччя та їх місце в цивілізаційному розвої.
Вчений-тюрколог. Досліджує історію середньовічних кочовиків євразійського степу, історію Османської імперії.З листопада 2003 року призначений заступником декана історичного факультету з виховной роботи.
Має 10 наукових та навчально-методичних публікацій, у тому числі: До питання про історико-географічне поняття "Дашт-і-Кипчак" // Вісник Київського Університету. Історія. Вип. 47. К., 2000.
Комаренко Олександр Юрійович
Народився 4 січня 1964 р. в м. Києві. Кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн В 1986 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Після закінчення університету з жовтня 1986 по жовтень 1989 р. - аспірант історичного факультету. В 1990 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Робітничий клас проти мілітаризму та війни, липень 1914 - лютий 1917 р.р. України в боротьбі". З жовтня 1989 р. і по теперішній час працює університеті: в жовтні 1989-1994 рр. - асистент, у 1995 - 1996 доцент кафедри історії народів Росії (тепер - кафедра історії Росії),з 1996 р. і по теперишній час-доцент кафедри нової та новітньой исторії зарубіжних країн. З травня 2002 р. - заступник декана історичного факультету з наукової роботи. За час роботи в університеті розробив і читає нормативні курси з новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки в 1918-1945 рр., історії країн Скандинавії, спеціальні курси з історії зарубіжних країн. Наукові інтереси - історія України та Росії в роки І світової війни, новітня історія США, історія країн Скандинавії. Опублікував близько 30 наукових та методичних праць. Серед них: Александр Шляпников - историк российского рабочего движения в годы первой мировой войны // Отечественная история. - 1992. - № 6 (Россия); До питання про допомогу США Україні в боротьбі з голодом 1921-1923 рр.// Історичний журнал. - 2003. - № 2 та інші. Відповідальний секретар "Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія". Член Вченої ради історичного факультету. В 1994 р. отримав стипендію імені У. Фулбрайта, за якою 8 місяців працював в Стенфордському університеті (США). За запрошенням університету Айови (США) в 2002 - 2003 рр. читав нормативний курс лекцій.
В.М. Павленко
Пижик Андрій Миколайович
Народився 25 вересня 1972 року у м. Києві. Кандидат історичних наук (1998), доцент (2002). У 1995 закінчив з відзнакою історичний факультет КДУ ім. Т.Шевченка. З 1996 працює в університеті на історичному факультеті: асистент (1996-2000), в.о. доцента (2000-2001), доцент (з 2002) кафедри новітньої історії України. Член Вченої ради Історичного факультету. Кращий викладач історичного факультету 2000/2001 навч. року. Досліджує історію українського конституціоналізму, внутрішню політику українських урядів у 1917-1920 рр., національну політику більшовиків в Україні в період становлення тоталітарного режиму, сучасні відносини між Україною та Росією. Автор понад 20 наукових і навчально-методичних праць, серед них: Україна в ХХ столітті. Збір. док. і мат. 1900 – 1939 рр. (1997, у співавт.), Культурно-просвітня діяльність уряду УНР в період Директорії (1998), Реформування системи національної освіти в добу Директорії УНР (1998), Викладання історії в середній школі (2000, у співавт.), Історія українського конституціоналізму (2001).
Читає нормативні курси - “Історія українського конституціоналізму”, “Основи конституційного права України” (заочне відділення) та спеціальні курси - “Національна політика більшовиків в Україні в 1920-1930-х рр.”, “Українсько-російські відносини в 90-х рр. ХХ ст.”; проводить семінарські заняття з курсів “Новітня історія України”, “Історія СРСР”, “Історія українського конституціоналізму”.
Павленко Валерій Михайлович
Народився 16 квітня 1956 року в м. Києві. Кандидат історичних наук, доцент.
В 1978 році поступив на історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1983 р.
Після закінчення університету був залишений на роботі на історичному факультеті на посаді старшого лаборанта, а з 1984 року переведений на викладацьку роботу на посаду асистента.
У 1991 році без відриву від виробництва захистив кандидатську дисертацію і з лютого 1992 року працює на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн на посаді асистента, а з грудня 1992 р. на посаді доцента.
У лютому 1990 р. був призначений заступником декана історичного факультету з виховної роботи, а з грудня 1993 р. працює заступником декана історичного факультету з навчальної роботи
Працюючи на факультеті Павленко В.М. розробив і читає курси з "Історії міжнародних відносин", "Новітньої історії зарубіжних країн", "Розвитку європейської інтеграції". Під керівництвом доц. Павленка В.М. виконано та захищені 4 кандидатських дисертації, він є автором більш ніж тридцяти наукових та науково-методичних праць, які присвячені міжнародн6им відносинам історії Європи, історіографії.
О.П. Машевський
Казьмирчук Григорій Дмитрович
Народився 9 травня 1944 р. в с. Кальник Іллінецького р-ну Вінницької обл.
Навчався в Молодогвардійському технічному і Красноармійському педагогічному училищах (1961-1969). Закінчив у 1974 р. історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Аспірант кафедри історії СРСР дожовтневого періоду. Підготував і у 1984 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: "Перший етап визвольного руху в Росії в дослідженнях істориків Радянської України (1917-1980 рр.)". У 1997 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Рух декабристів: історіографія проблеми (1917 - середина 1930-х років)". З 1977 р. - асистент, 1989 р. - доцент, 2001 р. - професор кафедри історії Росії. З 2001 р. - завідувач кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Автор близько 200 наукових, науково-популярних, публіцистичних праць. Серед них 20 монографічних досліджень та брошур, автор курсів лекцій. Досліджує проблеми: історіографії, бібліографії, історії України, Росії, краєзнавства. Організатор і керівник міжнародних конференцій "Декабристські читання" - (1987-2002 рр., редактор восьми випусків збірників матеріалів і тез). Член спеціалізованих вчених рад: історичного факультету та Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Член редакційних колегій ряду видань історичного профілю. Підготував 7 кандидатів історичних наук, керує 7 аспірантами, є консультантом 1 докторанта.
Праці: Все, що посіяне зійде… (Нариси суспільно-політичного руху Росії першої половини ХІХ ст.). - К., 1988. - 100 с.; "Апостоли правди". Рух декабристів в історичній літературі 1917 - першій половині 30-х років. - К., 1997. - 209 с.; Історіографія руху декабристів: В 4-х ч. Ч. І. Дореволюційне декабристознавство (1825-1917 рр.). - К., 2000. - 169 с.; Ч. 2. Становлення радянського декабристознавства ( 1917 - перша половина 1930-х рр.). - К., Черкаси, 2001. - 238 с.
Література: Г.Д.Казьмирчук: Библиографический указатель. - К., 1990. - 21 с.; Сілкін А.В. Г.Д. Казьмирчук - дослідник історії України ( до 50-ти річчя з дня народження) // Наук. зап. з історії України. - Кіровоград, 1993. - Вип. 2. - С. 3-10.
В. Ф. Колесник, Ю. В. Латиш
Гончар Борис Михайлович
Народився 1 березня 1945 р. в с. Липянка Шполянського р-ну Черкаської обл.
Після закінчення середньої школи працював робітником цукрового заводу в смт. Капітанівка Новомиргородського району Кіровоградської області.
З 1964 по 1969 рр. студент історичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Отримав спеціальність історика-міжнародника. До 1972 р. працював лектором-міжнародником республіканського Правління товариства "Знання". Навчався в аспірантурі історичного факультету КДУ. З 1974 р. - асистент кафедри нової та новітньої історії університету. У цьому ж році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Середземноморська політика США в 1968-1974 рр.". У 1980 р. отримав звання доцента. У 1976-1983 рр. - заступник декана історичного факультету КДУ. У 1994 р. захистив докторську дисертацію на тему: "Фактор регіональних конфліктів у процесі формування та реалізації політики США щодо СРСР в 70-80-ті рр. ХХ ст.". З 1991 р. очолює кафедру нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Професор цієї ж кафедри з 1995 р. Академік Академії Вищої школи. У 1999 р. нагороджений знаком Відмінник освіти України". Член спеціалізованих вчених рад з захисту докторських і кандидатських дисертацій історичного факультету КНУ та Інституту міжнародних відносин. Член редакційної колегії низки фахових видань.Ним підготовлено 10 кандидатів наук.
Він автор навчальних посібників з нової та новітньої історії. Напрям наукових досліджень - міжнародні відносини, історія США та західноєвропейських країн.
Автор понад 100 наукових праць.
Праці: "Кризова дипломатія" СРСР і США в конфліктах "третього світу" (70-80-і рр.) - Київ, 1992. - 172 с.; Відносини між Францією і УНР (грудень 1918 - квітень 1919) // УІЖ. - К., 2000. - № 2. - С. 47-57, №. 3. - С. 44-52; Наполеон і Україна // Діалог. Франція-Україна. - К., 2002. - С.73-79.
Г.Д.Казьмирчук
Буравченков Анатолій Олександрович
Народився 3 лютого 1945 р. у м. Києві. У 1963 р. закінчив середню школу № 65 із золотою медаллю. 1963-1964 рр. працював слюсарем на заводі ім. Петровського. 1964-1967 рр. проходив службу у радянській армії, танкіст, механік-водій. 1967-1968 рр. працював механіком, водієм на заводі "Будшляхмаш". 1968-1973 рр. - студент історичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. Під час навчання був Ленінським стипендіатом, закінчив університет з відзнакою. 1973-1976 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі історії радянського суспільства. 17 квітня 1978 р. у Київському університеті ім. Т.Г.Шевченка захистив кандидатську дисертацію: "Передова інтелігенція у Жовтневій революції (березень 1917 - березень 1918 рр.)", науковий керівник - доктор історичних наук, професор Ю.Ю. Кондуфор. З 1976 р. - асистент кафедри історії радянського суспільства. 1981-1990 рр. - доцент кафедри історії СРСР (радянського періоду) Київського університету. 22 травня 1989 р. захистив докторську дисертацію: "Демократичне офіцерство в революційному русі в армії та його роль в організації захисту Великого Жовтня (березень 1917 - травень 1918 рр.)". З 1990 р. по теперішній час професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основна проблематика досліджень пов'язана з історією російської армії у Першій світовій війні, громадянською війною, історією Української Держави гетьмана П.Скоропадського, історією Білого руху в Росії.
Під керівництвом проф. А.О.Буравченкова підготовлено і захищено 1 докторська і 12 кандидатських дисертацій.
Автор більше 80 друкованих праць, серед яких 1 індивідуальна (В ногу с революцией. Демократическое офицерство в Великой Октябрьской социалистической революции. - К., 1988) і учасник авторських колективів (Киев революционный, боевой, трудовой. - К., 1982; Нариси історії української інтелігенції (перша половина XX століття). Кн. 1-3. - К., 1994; Історія прикордонних військ України. - Рівне, 1996 та ін.).
Праці: Офицерский корпус русской армии накануне Октябрьской революции // Интеллигенция и революция. XX век. - М., 1985. - С. 145-150; Про чисельність офіцерського корпусу російської армії напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції // УІЖ. - 1985. - № 11. - С. 46-52;В ногу с революцией. Демократическое офицерство в Великой Октябрской социалистической революции.- К., 1988. - 144 с.; Роль демократического офицерства в революции. - К., 1990. - 48 с.
М.Г.Казьмирчук
Гладких Михайло Іванович
15.11.1941, с. Покровське Тепло-Огарьовського р-ну Тульської обл. Доктор історичних наук, професор.
У 1966 р. закінчив історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію "Пізній палеоліт лісостепового Придніпров'я". У 1991 р. захистив докторську дисертацію: "Історична інтерпретація пізнього палеоліту".
З 1975 р. розпочав постійну роботу на кафедрі археології та музеєзнавства Київського університету імені Тараса Шевченка, а з 1987 р. стає її завідувачем.
Фахівець у галузі палеоліту та первісного суспільства. Досліджує археологію кам'яного віку, зокрема, займається типологією і статистичним аналізом кам'яних виробів, виявляє локальні варіанти матеріальної культури пізнього палеоліту, розробляє типологію та соціальну реконструкцію палеолітичних жител і поселень. Створив власну схему культурно-хронологічної періодизації пізнього палеоліту азово-чорноморського регіону. Виділив у пізньому палеоліті Середнього Подніпров'я межирічську археологічну культуру. Вивчає взаємодію господарсько-культурних типів та історико-етнографічних спільностей. Брав участь в роботі численних археологічних експедицій у різних регіонах України.
Автор близько 70 наукових праць.
Праці: Мінливість знарядь в процесі їх виробництва та її роль в утворенні локальних варіантів матеріальної культури на матеріалах палеоліту // Археологія. - 1977. - Вип. 24. - С. 17-21; Історична інтерпретація пізнього палеоліту за матеріалами території України. - К., 1991. - 48 с., карта; Епоха пізнього палеоліту // Давня історія України. - Т. 1: Первісне суспільство. - К., 1997. - С. 51-113 (співавтор Станко В.Н.); Історія первісного суспільства: Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих закладів освіти. - К., 1999. - 240 с. (співавтори: Станко В.Н., Сегеда С.П.); Древнейшая архитектура по археологическим источникам эпохи палеолита // Vita Antiqua. - 1999. - № 1. - С. 29-33; Кремневый инвентарь межиречского позднепалеолитического поселения // Vita Antiqua. - 2001. - № 3-4. - С. 15-21 та ін.
Література: Бібліографічний покажчик наукових праць співробітників кафедри археології та музеєзнавства. - К., 1996. - С. 35-39; Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник. - Чернігів, 1997. - С. 14; Кепін Д.В. М.І. Гладких в історіографії палеоліту України // Vita Antiqua. - 2001. - № 3-4. - С. 9-14.
Л. Г. Самойленко
Крижановський Олег Прокопович
Народився 3 січня 1944 р. у с. Красна Слобідка Обухівського р-ну Київської обл. У 1965 р. закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1967-1970 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі історія Української РСР. У 1970 р. під керівництвом д.і.н., проф. П.А. Лаврова захистив кандидатську дисертацію на тему: "Інвентарна реформа 1847-1848 рр. у Волинській губернії", у 1992 р. - докторську дисертацію на тему: "Церква в соціально-економічному розвитку Правобережної України. ХУІІІ - перша половина ХІХ ст." У 1976 р. стажувався на кафедрі історії стародавнього світу Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, у 1981 р. - на кафедрі історії Стародавньої Греції та Риму Ленінградського державного університету. З середини 90-х років ХХ ст. - член спеціалізованих Вчених рад по захисту докторських дисертацій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту історії України ім. Г. Сковороди НАН України, член Експертної комісії ВАК України, голова фахової комісії з історії Міністерства освіти та науки України. У 1999 р. нагороджений почесним знаком "Відмінник освіти України". Опублікував понад 50 наукових та науково-методичних праць.
Праці: Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України. ХУІІІ - перша половина ХІХ ст. - К., 1991. - 127 с.; Історія церкви та релігійної думки в Україні: У 3 кн. - К., 1994. - Кн. 3. Кінець XVІ - середина ХІХ ст. - 336 с. ( у співавтортсві); Історія Стародавнього Сходу: Курс Лекцій. - К., 1996. - 480 с.; Історія Стародавнього Сходу: Підручник для вузів. - К., 2000. - 590 с.
Література: Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ - ХХ ст. Історіографія. Бібліографія. Матеріали. - Кам'янець-Подільський, 1993. - С. 250-251.
Г. Д. Казьмирчук
Мордвінцев В'ячеслав Михайлович
Народився 05.10.1949р.у м. Беднодем'янівськ, Пензенська обл. Доктор історичних наук, професор.
Після закінчення у 1966 р. Місхорської середньої школи, працював вантажником, у 1968-1970 рр. - служив у лавах Радянської армії. Після закінчення у 1975 р. з відзнакою Київського університету, у 1975-1978 рр. - навчався в аспірантурі при кафедрі історії СРСР (дожовтневого періоду). З 1978 р. асистент кафедри історії СРСР (дожовтневого періоду).
У 1980 році захистив кандидатську дисертацію на тему: "Соціально-економічне становище та антифеодальна боротьба монастирських селян лівобережної України в 30-80-ті рр. XVIII ст.". З 1983 р. по 1989 р. заступник декана історичного факультету.
У 1989-1992 рр. докторант історичного факультету. З 1992-1995 рр. доцент кафедри історії народів Росії. З 1995 р. - завідувач кафедри історії Росії.
У 2000 році захистив докторську дисертацію на тему: "Церковно-вотчинне господарство та секуляризаційна реформа на Лівобережній Україні у XVIII ст.". З 2002 р. професор кафедри історії Росії. Член Вченої ради по захисту дисертацій історичного факультету і Вченої ради Інституту історії НАН України.
Підготував 6 кандидатів наук.
Напрямки наукових інтересів: Історія Росії ХУІІ-ХІХ ст.; Старообрядницький рух в Україні; Історія церкви, єретичні рухи ХІУ-ХУ ст.; Соціально-економічна історія в XVII - XУІІІ ст., Реформи в Росії у ХІХ ст.
Загальна кількість робіт - 120.
Праці: Російське самодержавство і Українська православна Церква наприкінці XVII - XVIII ст. - К., 1997. - 95 с.; Государственные налоги и повинности монастырских крестьян левобережной Украины в XVIII в. - К., - 184 с.; Історія України. Навчальний посібник. - К., 2002. - 670 с.; Всесвітня історія. Навчальний посібник. - К., 2001. - 359 с.; Старообрядські громади України другої половини XVIII століття та ставлення до них влади// Соціум. Альманах соціальної історії. - Вип. 1. - К., 2002. - С.189; Реформи в Росії в ХІХ ст.: причини та наслідки, сучасний погляд на події // Вісник Київського університету. Історія. - Вип. 63-64. - К., 2002. - С. 116-120; Політика Російськой імперії щодо старообрядців у першій половині ХУІІІ ст.//Український богослов. -К., 2003. - С. 254-266.
М.Г.Казьмирчук
Яровий Валерій Іванович
Народився 23 серпня 1946 р. в м.Калінінграді у родині військовослужбовця. Після закінчення Дніпропетровського механічного технікуму працював на ракетобудівних підприємствах Дніпропетровська та Красноярська. В 1970 р. з відзнакою закінчив історико-філологічний факультет Дніпропетровського університету та працював в громадських молодіжних структурах, а з 1974 - в Києві в Комітеті молодіжних організацій України.
В січні 1981 р. в Київському університеті захистив дисертацію "Рух демократичної молоді - важливий фактор в боротьбі за зміцнення миру та безпеки народів" і з березня 1982 р. старший викладач, доцент кафедри нової та новітньої історії Київського університету. З лютого 1988 р. - завідувач кафедри історії слов'ян. В грудні 1991 захистив докторську дисертацію "Громадськість Західної Європи в русі з мир та роззброєння (друга пол. 70-х - 80-ті рр. ХХ ст.)". З 1992 р. - доктор історичних наук, професор. У 1993, 1998, 2003 р. переобирався завідувачем кафедри історії слов'ян. Вміло поєднує навчальну та наукову діяльність. Серед вітчизняних і зарубіжних істориків знаний як фахівець європейської історії новітньої доби. В лекційній та педагогічній роботі серед студентів, магістрів та аспірантів спирається на вагомий науковий доробок - понад дев'яносто статей, брошур, навчальних посібників, підручників та монографій, в тому числі:
Творчі доробки проф. Ярового В.І. надруковані в наукових виданнях Росії, Білорусі, Сербії, Чорногорії, Боснії та Герцеговини, Словаччини. Праці вченого представлені у фондах наукових бібліотек Москви, Праги, Мінська, Варшави, Женеви, Скоп'є, Софії та Підгориці. Під його керівництвом підготовлено десять кандидатів історичних наук.
Праці: Молодь планети: солідарність, мир, дружба. Про Всесвітні фестивалі молоді та студентів. - К., 1978. - 120 с.; Західна Європа: громадський рух за мир (друга пол. 70-х - 80-ті рр. ХХ ст.). - К.:, 1991. - 244 с.; Історія новітнього часу країн Центральної та Південно-Східної Європи (1944-1994 рр.). - Дніпропетровськ, 1995. - 164 с.; Історія західних та південних слов'ян у ХХ ст. Курс лекцій: Навч посібник. - К., 1996. - 416 с.; Новітня історія країн Східної Європи. 40-ві - 90-ті рр. ХХ ст. Курс лекцій: Навч. посібник. - К., 2000. - 269 с.; Історія західних та південних слов'ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч. посібник. К., 2001. - 632 с.
Література: Обрії інтернаціональних зв'язків молоді України // Вісник КМО СРСР. - 1979. - № 9. - С. 25-29; Заглиблення в історію сусідів // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 234. 15 грудня; Ми - всі сусіди по Європі // Президентський вісник. - 2002. - № 85. - 2 лютого.
Г.Д.Казьмирчук
Щербак Микола Григорович
Народився 15 грудня 1949 р. в с. Копієвате Канівського р-ну Черкаської обл.
Після закінчення Миронівської середньої школи № 1, протягом року навчання в Київському оптико-механічному технікумі. У 1968 р. був призваний до лав Радянської Армії.
Після служби в армії, у 1971 р. вступив на історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, де пройшов шлях від студента до професора: викладач підготовчого факультету для іноземних громадян (1979-1984 рр.), асистент кафедри історії зарубіжних соціалістичних країн (1984-1989 р.), доцент цієї ж кафедри, докторант історичного факультету (1990-1993 рр.), професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки (1994 р.), завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної наук (2003 р.) Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Читав нормативні й спеціальні курси на історичному факультеті. Високоосвічений і ерудований фахівець. Його запрошують читати нормативні курси у Словакії, Чехії, Хорватії. Член спеціалізованої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій історичного факультету нашого університету. Підготував 5 кандидатів історичних наук, ділиться науковими знаннями зі своїми аспірантами та студентами.
У 1985 р. в Москві захистив кандидатську дисертацію на тему: "Матеріали місцевих державних установ царизму як джерело вивчення історії революції 1905-1907 рр. на Україні". У 1993 р. - захистив докторську дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора історичних наук: "Матеріали жандармсько-поліцейських та судових органів царизму як джерело вивчення суспільно-політичної історії України". Лауреат премії імені Василя Веретеннікова за підручник "Архівознавство" (2000 р.).
Автор та співавтор близько 100 наукових та науково-методичних праць.
Праці: За законом і над законом. З історії адміністративних органів і поліцейсько-жандармської системи в Україні (ІХ - початок ХХ ст.). - К., 1996. 269 с.; Архівознавство. Підручник. - К., 1998. - 316 с.; Архівознавство. Підручник. - К., 2002. - 356 с.; Історія держави і права України. Підручник. - К., 2003. - 540 с.; Історія держави і права України. Навчальний посібник. - К., 2000. - 384 с.; Національна політика царизму на Правобережній Україні. Навчальний посібник. - К., 1998. - 97 с.
Г.Д. Казьмирчук
Рижов Сергій Миколайович
Народився 23.12.1965, м. Запоріжжя.
Кандидат історичних наук, доцент, археолог первісності, палеолітознавець.
У 1985 році закінчив Київський технікум радіоелектроніки за спеціальністю технік-технолог. З 1988 по 1993 рр. навчання в Київському університеті імені Тараса Шевченка.
Паралельно з навчанням, з 1990 по 1993 рр. працював музейним наглядачем в Центральному науково-природничому музеї АН України (археологічний музей).
З 1993 р. працює в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З 1993 по 1996 рр. старший лаборант науково-дослідної частини історичного факультету. З 1996 року був переведений на посаду асистента кафедри археології та музеєзнавства.
У 1999 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Адаптація ранніх палеоантропів до навколишнього середовища Центральної Європи".
З 2002 р. працює на посадах доцента та завідувача кафедри археології та музеєзнавства.
До основних напрямків наукової діяльності Рижова С.М. можна віднести: технологія виробництва кам'яних виробів, сировинні ресурси кам'яної доби, палеоекологія палеолітичних поселень.
З 1989 р. С.М.Рижов проводить археологічні дослідження на палеолітичних пам'ятках Закарпаття, досліджує ранньо та середньопалеолітичні пам'ятки Малий Раковець та Рокосове.
З 1988 р. Рижов С.М. приймав активну участь у дослідженнях таких відомих палеолітичних пам'яток: Межирич (Черкаська обл.), Заскельна, Кабазі (Крим), Королево (Закарпаття), Керліш, Мізенхайм, Валертайм (Німеччина) та ін.
Засновник Товариства археології та антропології (1997 р.).
Автор понад 20 наукових праць і серед яких: "Культурна адаптація ранніх палеоантропів до навколишнього середовища Центральної Європи // Vita Antiqua №3-4. - Київ, 2001. - С.59-78; Стоянка Малий Раковець IV на Закарпатті // Кам'яна доба України. - Київ, Інститут археології НАН України. - С.24-37; Методичні поради до вивчення курсу "Основи антропології" для студентів історичного факультету. Київ, 2002. - 98 с.
Про Рижова С.М. див.: Бібліографічний покажчик наукових праць співробітників кафедри археології та музеєзнавства.- К., 1996. С67.
Капелюшний Валерій Петрович
Народився 2 липня 1963 р. в с. Соболівка Шполянського району Черкаської області в сім'ї селян-колгоспників. У 1980 р. закінчив з золотою медаллю Шполянську середню школу №3. З 1980 до 1985 р. навчався на історичному, а з 1995 до 1998 р. на юридичному факультетах Київського університету імені Тараса Шевченка, які закінчив з відзнакою. З 1987 р. асистент, з 1996 р. доцент, з 2005 р. і нині професор історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2006 р. завідувач кафедри етнології та краєзнавства.
У 1996 – 1999 рр. докторант історичного факультету. У 1995 – 2005 роках декан юридичного факультету Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Кандидат історичних наук (1991 р.), доцент (1996 р.), доктор історичних наук (2004 р.). Заслужений працівник освіти України (2003 р.).
Автор та співавтор понад 100 публікацій, серед них книг: "Нариси з історії України: новий погляд. – Ч. 1". – К.: Вирій, 1996; "Історія держави і права України". – К.: Вентурі, 1996; "Історія держави і права України: Практикум". – К., АПСВ, 1999; Енциклопедія сучасної України". – Т. 1. – К., 2001; "Історія українського права". – К.: Олан, 2001; "Історія держави і права України". - К.: Олан, 2001; „Замасковані імена: псевдоніми і криптоніми та проблема атрибуції авторства в історіографії українських національно-визвольних змагань 1917 – 1921 рр.". – К.: Нора-Прінт, 2001; "Правознавство". – К.: Укр. інформ.-правовий центр, 2002; „Основи правознавства". – К.: Школа, 2003; "Українська нація: витоки, становлення і сьогодення". – К.: Олан, 2003, Здобута і втрачена незалежність: Історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917 – 1921 рр.). – К.: Олан, 2003, „Сучасна Україна: історичні, правові, економічні та духовно-культурні аспекти становлення і розвитку". – К., 2005 та ін.
Сфера наукових інтересів – історія держави і права України, історія та історіографія історії України доби національно-визвольних змагань 1917 – 1921 рр. Одружений, має дочку.
Терпиловський Ростислав Всеволодович
Професор, Доктор історичних наук, Завідуючий кафедри археології та музеєзнавства
Фахівець у галузі етногенезу та ранньї історії слов'ян. Вивчає пізньозарубинецькі пам'ятки (I - II ст.) та київську культуру (III-V ст.), як основу формування ранньослов'янських старожитностей доби раннього середньовіччя. Розробляє питання культурно-історичного та соціально-економічного розвитку слов'янського суспільства.
Автор близько 140 наукових праць.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за 1991 рік.
E-mail arch@univ.kiev.ua
Гримич Марина Віллівна
Нар. 04.04.1961 (м.Київ). Кандидат філологічних наук, доцент. письменник. Закінчила слов'янське відділення філологічного факультету Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка. З 1996 р. - доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з 2002 р. - завідувач кафедри етнології та краєзнавства. Викладає курси "Зарубіжна етнографія", "Українська етнологія", "Етнологія та етнопсихологія", "Світоглядні уявлення українців". Уперше в Україні М.В.Гримич розробила нові курси лекцій: "Соціальна антропологія", "Історична етнологія". М.В.Гримич провадить активну науково-експедиційну роботу за участю викладачів, аспірантів і студентів кафедри з таких напрямків: "Етнокультура сучасного Криму", "Соціо-антропологічне дослідження населення України".
У коло наукових інтересів М.В.Гримич входять проблеми етнопсихології, соціальної та юридичної антропології, антропології міста, історичної етнології, міжетнічної конфліктології. Автор монографії "Світоглядні уявлення та етнопсихологічні константи українців" (2000). Дослідниця є автором розділу в колективній монографії "Українці" (Опішне, 1999). Є співавтором посібника з української мови для іноземців (початковий рівень), базований на комунікативній методиці "Українська мова щодня" (1998).
Підготувала до захисту докторську дисертацію "Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ ст.". У друці перебуває однойменна монографія.
М.В.Гримич є головним виконавцем українсько-американської наукової теми "Українські народні думи" (проект Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім.М.Т.Рильського НАН України, Гарвардського університету та Київського національного університету), в якому виступає як упорядник, автор наукових і текстологічних приміток. Уперше в Україні розробила текстологічні принципи наукового видання дум.
Автор 4-х романів ("Ти чуєш, Марго?..", "Варфоломієва ніч", "Магдалинки", "Егоїст"). Тричі Лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу "Коронація слова".
Слюсаренко Анатолій Гнатович
Народився 15 серпня 1938 р. у с. Студениця, Коростишівського р-ну на Житомирщині. Доктор історичних наук, професор.
Закінчив у 1966 р. Київський університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет. З цього року працює в університеті на посаді зав. кабінетом історії, асистента, доцента, професора (1983). З 1983 - завідувач кафедри історії СРСР, а з 1992 р. - новітньої історії України. У 1988 р. обраний деканом історичного факультету. Доктор історичних наук (1982), і з цього ж року - Заслужений працівник народної освіти України, академік АПН України, є членом фахової ради Міністерства освіти і науки України, очолює науково-методичну комісію з історії цього Міністерства, працює головою спеціалізованої ради по захисту докторських та кандидатських дисертацій, головний редактор серії наукового журналу "Вісник Київського університету". Під його керівництвом підготовлено та захищено 24 кандидатських та 5 докторських дисертацій. Нагороджений орденом "Знак пошани" та почесною відзнакою Президента України орденом "За заслуги" III ступеня, двома медалями.
У 1971 р. - захистив кандидатську дисертацію, а в 1982 р. - докторську.
Наукові інтереси пов'язані з дослідженням історії України, історії науки та освіти. Він автор і співавтор більше 130 наукових та навчально-методичних праць. Анатолій Слюсаренко - керівник наукової школи світового рівня, що досліджує історію формування і розвитку Української держави. Зокрема, її репрезентанти вивчають рушійні сили української революції 1917-1920 рр., характерні ознаки цих сил, відтворюють історію церкви в Українській державі, узагальнюють процеси державотворення в незалежній Україні в 90-ті рр. ХХ ст. тощо. За 10 років незалежності нашої Вітчизни підготовлено близько 23 монографічних та документальних видань з окремих проблем державотворення в країні.
Праці: Історія України. Навчальний посібник. -К., 2002. - 670 с.; Моя Україна. Подорож в історію. -К., 1994. - 221 с.; Історія України в особах ХIХ - ХХ ст.. -К., 1995. - 104 с., Історія української Конституції. -К., 1997. - 464 с.; три посібники "Всесвітня історія" для учнів 9 - 11 класів. -К., 1998. - Т. 1. - 255 с., Т. 2. - 383 с., Т. 3. - 296 с.; Новітня історія України: Підручник. -К., 2000. - 663 с.; Україна в ХХ столітті: Навчальний посібник. -К., 2000. - 352 с.
Література: Історія формування і розвитку Української держави // Наука в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на зламі тисячоліть. - К., 2002. - С. 188-189.
Г.Д. Казьмирчук
Литвин Володимир Михайлович
Доктор історичних наук (1995 р.), професор (1996 р.), академік НАН України (1997 р.), академік Академії правових наук України (2000 р.). Народний депутат і голова Верховної Ради України (2002 р.).
Народився 28 квітня 1956 р. у с. Слобода - Романівська Новоград - Волинського р-ну Житомирської обл.
Закінчив Старороманівську середню школу (1973 р.), історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1978 р.). У 1978-1986 рр. - помічник ректора, викладач, старший викладач, доцент історичного факультету КДУ ім. Т. Г. Шевченка. У 1984 р. захистив кандидатську дисертацію: "З питань підготовки в Україні викладачів суспільних дисциплін (1966-1975 рр.)". У 1986-1989 рр. - начальник управління Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. 1989-1991 рр. - лектор, консультант, помічник секретаря ЦК КПУ. 1991-1994 рр. - доцент історичного факультету, докторант КДУ ім. Т. Г. Шевченка. У 1995 р. захистив докторську дисертацію: "Політична арена України: дійові особи та виконавці (Суспільно - політичний розвиток України у другій половині 90-х років)". Професор кафедри новітньої історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 1996 р). З серпня 1994 р. - помічник Президента України, з листопада 1995 р. - заступник Глави Адміністрації Президента України, з вересня 1996 р. по листопад 1999 р. - 1-й помічник Президента України. У листопаді 1999 р. призначений Главою Адміністрації Президента. З 2002 р. Голова Верховної Ради України. З 1998 р. - член Президії ВАК України, з 2000 р. - член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Член спеціалізованих вчених рад в Інституті історії НАН України та на історичному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Член редколегій ряду видань історичного профілю.
Співавтор 8 винаходів. Заслужений діяч науки і техніки України (1998 р.). Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (1999 р.). Нагороджений багатьма орденами зарубіжних країн.
Автор понад 225 публікацій.
Праці: Політична арена України: дійові особи та виконавці. - К., 1994. - 495 с.; Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки ХХ ст.). - К., 2001. - 560 с.; Україна: утвердження незалежної держави. 1991-2001. - К., 2001. - 703 с.; Україна. Хроніка поступу: 1991-2001. - К., 2001. - 736 с.
А. Г. Слюсаренко