Наукові видання кафедри Центральної та Східної Європи

Руккас А. О. “Разом з польським військом”: Армія Української Народної Республіки 1920 р. (структура, організація, чисельність, уніформа). 2-е видання. – Київ: Видавець Олег Філюк, 2016. – 480 с.

Книга присвячена історії збройних сил України 1920 р.: їх відродженню завдяки допомозі польських союзників, участі у бойових діях польсько-українсько-радянської війни, формуванню окремих з’єднань, частин, підрозділів і установ. Розрахована на істориків, військових, аспірантів і студентів гуманітарних факультетів, курсантів військових училищ, усіх, хто цікавиться історією України і Польщі початку ХХ ст.

На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914–1921 років. / Авт. колектив: А. Руккас, М. Ковальчук, А. Папакін, В. Лободаєв. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 352 с.

Дослідження присвячене боротьбі України за незалежність у 1917–1921 рр., війнам Української Народної Республіки з більшовицькою Росією, білогвардійцями, подіям Першого та Другого зимового походів, українсько-польській війні 1918–1919 рр., походу українсько-польської армії на Київ, селянському повстанському руху в Україні.

Історія Київського університету: у 2 т. / В.Ф. Колесник, Г.М. Казакевич, О.Г. Сокирко та ін., за ред. Л.В. Губерського, І.К. Патриляка, В.Ф. Колесника, А.І. Чуткого. Київ: ВПУ «Київський університет», 2019. Т. 1. 716 с.
(серед авторів О. Ляпіна і А. Руккас)

Ураховуючи напрацювання попередньої історіографії, а також залучаючи широкий масив першоджерел, авторами відтворено всі найголовніші етапи життя Київського університету від зародження “університетської ідеї” в Києві й донині. Детально висвітлено навчальний процес, охарактеризовано найголовніші віхи розвитку наукових досліджень в університеті, розкрито його роль у суспільному житті.

Для професійних істориків і для всіх, хто цікавиться проблемами історії вітчизняної освіти, науки і культури.

Ляпіна О. Утвердження Росії на Кавказі (середина XVI – перша третина XIX ст.): Навчальний посібник. Київ: Логос, 2009. 256 с.

У посібнику розглядається одна з найбільш актуальних тем сучасної історіографії – утвердження центральної влади на окраїнах Російської імперії. Докладно розкривається перший етап утвердження Росії в кавказькому регіоні від становлення відносин з феодальними правителями та політичними утвореннями Кавказу до юридичного оформлення приєднання цих територій до складу Російської імперії. Проблема розглядається в контексті міжнародних відносин Ірану, Росії та Туреччини. Основну увагу приділено північній частині Кавказу, де процес підкорення відбувався більш складно, що дало змогу рельєфно показати основні методи, засоби  і форми завоювання південно-східного регіону імперії. Також висвітлюються процеси етнополітичного та соціального розвитку народів Кавказу. Акцентовано увагу на історії кавказького козацтва: причинах появи в регіоні «вільних» людей, організаційному оформленню кавказьких козацьких військ, еволюції їх стосунків з російською владою.

Для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться історією.

Хрестоматія з історії західних і південних слов’ян (Т. 2. Нова доба). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Ярового В. І. Колектив укладачів: Яровий В. І., Антонюк О. С., Малацай І. В., Мотрук С. М., Папакін А. Г., Руккас А. О., Шилова А. В., Шумило В. П. – К.: Видавець Олег Філюк, 2016. – 348 с.

Хрестоматія складається з писемних джерел з історії західних та південних слов’ян у нову добу. Укладачами підібрані, укладені та систематизовані документи з історії Болгарії, Боснії і Герцеговини, Македонії, Польщі, Сербії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Чехії та Чорногорії.

Papakin A. Polskie formacje wojskowe na Ukrainie 1917-1919. Stowarzyszenie Pisarzy Polskich & Wydawnictwo Test, 2019 .

Дослідження «Польські військові формування в Україні в 1917–1919 рр.» охоплює історію України та Польщі періоду Першої світової війни та Перших визвольних змагань.

У період Українських Визвольних змагань 1917–1921 рр. на території України діяли польські збройні формування, які створювалися ще в період Першої світової війни 1914–1918 рр. для боротьби проти Німеччини та Австро-Угорщини, але зіграли помітну роль і в подіях Української революції. Армія без держави намагалася вистояти в нових умовах і повернутися зі зброєю в руках до Польщі, проте стала заручником обставин Брестського миру. У книзі йдеться про участь поляків у «наступі Керенського» в Галичині, в обороні Києва від більшовиків, в обороні Одеси від військ С. Петлюри, про конфлікт польських військовиків з селянами, події українсько-польської війни, що відбувались в Галичині, на Волині, Поділлі, у Києві, Чугуєві, Полтаві, Одесі. Книжка не оминає увагою й однострої та озброєння польських військ в Україні.

Дослідження автора книги ґрунтується на архівних документах України, Росії та Польщі, найновіших вітчизняних та закордонних дослідженнях.

Папакін А. ДІТИ ТАРГІТАЯ: Військо і війни скіфів VII–ІІІ століть до Р. Х. / Київ: Темпора, 2021. 144 с.

Книга “Діти Таргітая. Військо та війни скіфів VII–III ст. до Р.Х.” розповідає про кочовий народ скіфів, який населяв степову зону півдня України в часи процвітання цивілізації Давньої Греції. Легендарний початок скіфського періоду пов’язаний з історією Таргітая, сина Зевса, який, за повір’ям, був першою людиною, що з’явилася у Скіфії.
І хоча ця історія сповнена багатьох легенд, канва дослідження, втім, базується на викладенні історичних фактів про епоху VII–III ст. до Р.Х. Праця розповідає про скіфські військові традиції, бойові навички і військову організацію. Читачі дізнаються, як скіфська кіннота контролювала масивну територію, підпорядковувала собі інші племена та народи та здійснювала набіги на сусідів. Книга висвітлює також деякі міфологічні аспекти існування скіфів, зокрема, про скіфських амазонок.
Окремий акцент зроблено на скіфській зброї, її різноманітності і характеристиках. Видання докладно розповідає про так звані акінаки, луки, стріли, списи та химерні лускаті панцирі з трофейними шоломами Скіфії.
Розповідь також охоплює історичні події та скіфські воєнні походи, зокрема на Закавказзя, збройний конфлікт з персами і Філіппом Македонським, а також менш знамениті військові кампанії племені скіфів.

Анотація з сайту Книгарні Є

Папакін А. Світанок Русі. Військова справа в Україні епохи вікінгів (IX–X ст.) Київ: Темпора, 2023. 232 с.

Епоха вікінгів у Європі була періодом майже безперервних воєн. Саме в цю добу відбулося становлення рицарського війська, яке є своєрідною «візитівкою» середньовічної Європи. Береги Дніпра в епоху вікінгів стали місцем жвавої діяльності руських торговців і воїнів, що мала результатом створення Руської держави. Яким було військо перших руських правителів, чим воювали й захищалися руські воїни, на кого вони нападали та від кого оборонялися, дає уявлення ця книжка. Із неї ви дізнаєтеся, чому мечі епохи вікінгів знаходять у водоймах, де виготовляли зброю й шоломи руських воїнів та в чому була причина їхніх перемог. Книжка розповідає про те, коли руські кораблі вперше з’явилися на берегах Дніпра, скільки разів руське військо ходило на Візантію, як київські князі підкорили слов’ян і чи ходив Святослав на Хозарію. Видання розраховане на всіх, кому цікава давня історія України, історія зброї і військової справи.

Анотація з сайту Книгарні Є

Історія українського війська. / Під заг. ред. В. Павлова. Автори: М. Відейко, А. Галушка, В. Лободаєв, М. Майоров, Я. Примаченко, А. Руккас, Є. Синиця, О. Сокирко, А. Харук, Б. Черкас. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 416 с.

Науково-популярне видання висвітлює історію збройних формувань народів України від давнини до сьогодення, історію становлення і розвитку українських військових формувань ХХ ст. і збройних сил сучасної України.

Папакін А. Війська польські. Польські військові формування колишньої російської армії в Україні 1917–1919 рр. / Артем Папакін. 2-е видання. – К.: Видавець Олег Філюк, 2015. – 128 с.: іл.

Книжка присвячена історії створення, розвитку та участі в бойових діях під час Першої світової війни та Громадянської війни в Україні польських добровольчих частин. Дослідження ґрунтується на архівних матеріалах України, Росії та Польщі. Книга вперше висвітлює роль польських військових формувань у намаганнях України здобути незалежність в 1917–1918 рр. Видання розраховане на всіх, хто цікавиться історією України та Польщі періоду Перших визвольних змагань.

Історія західних і південних слов’ян з давніх часів до ХХ ст. Курс лекцій. / За ред. В. І. Ярового. 3-є видання. – К.: Либідь, 2009. – 632 с.

У посібнику аналізуються загальні закономірності та специфіка етнічного, суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку слов’янських народів Центральної та Південно-Східної Європи. Розкриваються особливості слов’янського етногенезу, процесу виникнення, становлення, розвитку та занепаду феодальних держав центральноєвропейського регіону. Для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Яровий В. І. Історія західних та південних словʼян у ХХ ст.: Курс лекцій: Навчальний посібник. Київ: Либідь, 1996. 416 с.

У навчальному посібнику розглядається соціально-політичний розвиток західно- та південнословʼянських народів у ХХ ст. Висвітлені історія постання незалежних словʼянських держав, участь словʼянських народів у світових війнах , спроби побудови соціалізму, повалення комуністичних режимів та відновлення демократичного ладу.
Для студентів вищих навчальних закладів

Яровий В. Новітня історія Центральноєвропейських та Балканських країн. ХХ століття: Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Генеза, 2005. – 816 с.

Підручник висвітлює новітню історію Албанії, Болгарії, Боснії і Герцеговини, Греції, Македонії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Хорватії, Чехії та Чорногорії. Оцінки сучасних подій, явищ та фактів наводяться у підручнику з позицій, які поділяються більшістю сучасних вітчизняних і зарубіжних фахівців та віддзеркалюють нове бачення цілої низки проблем історії країн Центральної та Південно-Східної Європи у ХХ сторіччі.

Razem z Wojskiem Polskim Armia Ukraińskiej Republiki Ludowej w 1920 r. / Andrij Rukkas. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2020. – 696 s. (польською мовою)

Великий внесок у створення Армії УНР 1920 р. зробили польські союзники, які після укладення перемир’я з більшовиками забезпечили українських вояків одностроями та озброєнням, забезпечили їх необхідними матеріалами, технікою, амуніцією тощо. Велику заслугу у цьому має маршал Юзеф Пілсудський, який попри всі політичні перешкоди знайшов нові форми та можливості підтримки українців, починаючи з ідеї союзу, від якої він особисто ніколи не відмовлявся. Не дивлячись на невелику, порівняно з Військом Польською, армію УНР, яка брала активну участь у війні проти більшовицької Росії, тому воєнну кампанію 1920 р. слід трактувати як польсько-українсько-радянську війну.

Хроніка Голокосту (1933-1945) / уклад.: Андрій Руккас, Сергій Гуменний ; Меморіал. центр Голокосту “Бабин Яр”, Ін-т історії Голокосту в Україні та Схід. Європі. – Київ : 7БЦ, 2021. – 377 с.

Книга «Хроніка Голокосту» — це хронологічно-історичне дослідження Голокосту. Вона поділяється на три розділи. У першому розділі «Хроніка антиєврейських гонінь до Голокосту» виокремлено знакові події, що свідчать про антисемітизм, або упереджене ставлення до євреїв, від першої половини ІІІ ст. до н. е. до 1939 року. Другий розділ «Хроніка Голокосту (1933–1945)» містить календаризований виклад подій власне Голокосту, які розгорталися в часі приходу націонал-соціалістичної партії до влади в Німеччині, окупації (аншлюсу) суверенної Австрійської республіки внаслідок політики «умиротворення агресора». Інформація цього розділу територіально охоплює простір Західної та Центрально-Східної Європи, частково атлантичне узбережжя США, Близький Схід та території, окуповані Японською імперією. Останній розділ «Хроніка антиєврейських гонінь, проявів антисемітизму після Голокосту» присвячено висвітленню вже післявоєнних погромів єврейського населення в містах Європи та Близького Сходу, запереченню Голокосту та заідеологізованості міжнародних відносин, історії сучасних країн світу

Хроніка окупації Києва (1941-1943): [в 3 т.] / уклад.: Руккас Андрій, Гуменний Сергій ; Меморіал. центр Голокосту “Бабин Яр”, Ін-т історії Голокосту в Україні та Схід. Європі. – Київ : 7БЦ, 2021
Т. 1 : 1941. – 2021. – 403 с.

«Хроніка окупації Києва, 1941-1943 рр. » – чи не перше видання, яке має на меті показати те, що, зазвичай, залишається за кадром – мозаїку особистих мікроісторій різних за соціальним статусом, національністю та самоідентифікацією мешканців окупованого полікультурного міста. Книга пропонує побачити минуле «очима» киян та інших людей, які перебували в місті в різні період його окупаційного життя. їхні спогади, щоденники, листи, графі роботи, фотографії та художні переосмислення прожитого (романи, оповідання) розгортають велику та сповнену контроверсій картину життя за лінією фронту. Така форма подачі, з дрібкою пояснень фахівців, дозволяє максимально уникнути посередництва між читачем та тією дійсністю, яка сьогодні вже є історією.

Збручанський кордон (1921 – 1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство: монографія / С. Л. Гуменний. – Корсунь-Шевченківський: І. С. Майданченко, 2022. – 262 c.

На основі аналізу широкого кола архівних джерел, періодичних видань, досягнень вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено явище незаконної міграції, контрабандної торгівлі та диверсійно розвідувальної діяльності на польсько-радянському “збручанському” кордоні у 1921-1939 рр. Окреслено аспект історії першої половини XX століття — “збручанський кордон”, означено методологію дослідження та виявлено джерельну базу дослідження. Розглянуто передумови формування східного кордону Республіки Польща та народження “збручанського кордону-1”: епоха “пачкарів” (1772-1918). Прослідковано український та більшовицький фактор в усталенні східного кордону II Речі Посполитої (1918-1921). Розкрито оновлення “збручанського кордону-2” (1921-1929). Описано розмежування прикордонної лінії Республіки Польща з Російською Федеративною Соціалістичною Республікою та Українською Соціалістичною Радянською Республікою (1921-1923 рр.). Проаналізовано міграційну кризу на польсько-радянському кордоні в контексті реформування структури його охоронних формацій у 1921-1923 рр.

Humennyj S. Uchodźcy: nielegalne przekraczanie granicy polsko-sovieckiej w latach 1918–1939: monografia. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej – Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, 2022. – 168 s. (польською мовою)

“У монографії  історика Сергія Гуменного (нагороджений конкурсом імені Владислава Побога-Маліновського на кращий історичний дебют року) широко розглядаються форми та цілі перетину польсько-радянського кордону. Найпоширенішими були звичайні людські потреби, пов’язані з обміном товарів, особливо важливі для голодного радянського суспільства. Тим паче, що навіть найбідніші частини польського східного пограниччя виявилися для мешканців СРСР хлібом, молоком і м’ясом. Совєти, як і наші прикордонники, певною мірою закривали очі на подібні рейди, бо радянська влада користувалася кожною нагодою, щоб заслати шпигунів і диверсантів на територію РП і закидати групи голодуючих їх. Траплялися також ситуації, коли окремі польські громадяни, одурені більшовицькою пропагандою, втікали до «країни рад», вірячи в нібито процвітання пролетаріату та соціальну справедливість. Деякі з них через роки чи навіть місяці, усвідомивши свою помилку, зуміли повернутися до Польщі, інші безслідно зникли в надрах тоталітарної держави” (Magazyn Literacki KSIĄŻKI 2/2023)