17 березня 2023 року на кафедрі історії Центральної та Східної Європи історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка відбувся Круглий стіл на тему: «Імперська політика Росії (ХV–ХХI ст.) в реаліях сьогодення». Модератор заходу – завідувачка кафедри, к.і.н., доцент Ірина Малацай.
В роботі Круглого столу, де обговорювалися актуальні питання витоків, розвитку та історичного контексту російської агресивної завойовницької політики, взяли участь понад 30 дослідників з різних навчальних закладів та наукових установ України, зокрема, Інституту історії України НАН України, Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Національної академії Служби безпеки України та ін.
З вітальним словом до учасників Круглого столу звернулися декан історичного факультету, д.і.н., професор Іван Патриляк та к.і.н., доцент Артем Папакін, які наразі перебувають у лавах ЗСУ. Д.і.н., професор В’ячеслав Мордвінцев у своїй доповіді наголосив на ключових рисах імперської хвороби, котра була закладена у фундамент майбутньої російської держави ще за часів Івана III. Д.і.н., професор Ярослав Калакура звернув увагу учасників на те, що російська історіографія, повсякчас залишаючись на службі імперській політиці та ідеології, завжди пропагувала та возвеличувала культ війни. Д.і.н., професор Георгій Папакін у своєму виступі підкреслив, що саме за Петра І політика Росії набуває загарбницького характеру, в тому числі й по відношенню до українських земель. Д.і.н., професор Олександр Маврін зосередився на комуністичній формі та імперському змісті археографії в СРСР. На відмінностях ментальності росіян та українців у модерну добу акцентував свою увагу д.і.н., професор Олександр Гуржій. К.і.н., доцент Олена Ляпіна визначила ключові аспекти проблеми загарбання Кавказу Росією у ХІХ ст. Д.і.н., професор Владислав Верстюк зробив наголос на трактуванні України в працях російських націоналістів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Перспективи розвитку досліджень історії Росії в Україні окреслив у своїй доповіді д. і. н., професор Ігор Гирич. На загарбницькій політиці та імперській ідеології СРСР після Другої світової війни, проявах радянського імперіалізму в Європі зупинився д.і.н., професор Ігор Верба. Економічні аспекти антиукраїнської політики Кремля на межі ХХ – ХХІ ст. розглянув д.і.н., професор Олександр Лисенко. К.і.н., доцент Наталія Терес сконцентрувалася на деколонізаційному дискурсі топонімічної політики України. Метаморфози «російського сфінкса» розкрила к.і.н., доцент Олена Петасюк. К.і.н., доцент Світлана Мотрук проаналізувала процес становлення та еволюції «доктрини обмеженого суверенітету» в східноєвропейській політиці СРСР. Методи впливу російської дипломатії в балканському регіоні першої половини ХІХ ст. схарактеризувала к.і.н., доцент Ірина Малацай. К.і.н., доцент Олексій Антонюк присвятив свою доповідь політиці російського царизму щодо Королівства Польського. Особливості національних рухів фіно-угорських народів Надволжжя наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. були висвітлені к.і.н., доцентом Андрієм Руккасом.
Ви ході обговорення, виокремилися найбільш дискусійні проблеми, які на думку провідних науковців – учасників круглого столу варто включити у зміст навчальних курсів ОП «Східноєвропейські історичні студії» бакалаврату та магістратури й більш грунтовно їх вивчати в рамках ОК «Середньовічна історія Східної Європи», «Нова історія Східної Європи», «Історія світових імперій», «Імперська ідея в політиці та ідеології народів Центрально-Східної Європи».
Робота Круглого столу продемонструвала зацікавленість наукової спільноти запропонованою тематикою та необхідність проведення в майбутньому наукових заходів, присвячених актуальним проблемам історії Центральної, Східної та Південно-Східної Європи.
Ознайомитися із відеоматеріалами Круглого столу можна за покликанням
