Діалог молоді вздовж “Одного поясу – одного шляху”

Той, хто рухає гори, спершу має прибрати маленькі камінці

Конфуцій

Ні в кого не викликає сумнівів, що Китай вже перетворився на один із головних локомотивів світових процесів практично у всіх сферах. Його економічний та технологічний потенціал став важливим додатковим ресурсом розвитку для багатьох країн. І досягнути таких результатів, як це й демонструє китайський досвід вдалося, поєднавши три взаємопов’язані складові: розвиток людського, в тому числі – творчого потенціалу, уважне вивчення світових практик та, відповідно, відкритість до комунікації і взаємообміну. Саме на цьому наголосив у своєму вступному слові декан історичного факультету професор Іван Патриляк.

Слідуючи цим принципам і відповідно до напрямків розвитку науково-освітньої програми «сходознавство», кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн (складовою частиною якої є Центр досліджень новітньої історії Китаю) історичного факультету на чолі з Олегом Машевським, спільно зі Школою політики та міжнародних відносин університету м. Ланьчжоу (КНР), яку очолює давній друг історичного факультету – декан Школи проф. Ван Цзіньго, організувала проведення тижневої Першої китайсько-української літньої школи «Діалог молоді вздовж «Одного поясу, одного шляху». Захід унікальний як за формою, так і змістом. З китайської та української сторін в ньому взяли участь 30 студентів та 9 викладачів. Окрім лекційного блоку, в якому представлений широкий спектр тем, від можливостей, які надає університет м. Ланьчжоу для вдосконалення майбутніх українських китаєзнавців (про це йшлося у детальному виступі гостя проф. Мен Хуей), до участі України в китайській Ініціативі «Один пояс, один шлях». Родзинкою Школи можна назвати власне комунікативну основу, коли українські та китайські студенти не лише беруть участь в обговоренні лекційної тематики, але й спілкуються між собою, вдосконалюючи комунікативні навички.

На думку організаторів, поєднання академічного та комунікативного форматів дозволить як закріпити одержану інформацію, так і створить «живі» лінії обміну між людьми та народами. Адже будь-яка країна починається власне з людей, яких ви бачите і з якими спілкуєтеся. Це також, зокрема, має в перспективі стати своєрідною українською «м’якою» дипломатією, засобом якої ми можемо транслювати китайській стороні власне бачення багатьох навіть гострих міжнародно-політичних тем і дещо від’єднати від нав’язаних російських стереотипів щодо України.

Щиро вдячні за підтримку та цікаву тематику лекцій (яка доповнює теми навчальних дисциплін) нашим спікерам з українського боку: відомому журналісту-міжнароднику, члену правління «Української асоціації китаєзнавців» Олексію Ковалю; провідному аналітику Центру міжнародних досліджень Дипломатичної Академії при Міністерстві закордонних справ України Дмитрові Єфремову; голові відділу Азійсько-тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та озброєнь Юрію Пойті; знаному у Китаї експерту Центру досліджень новітньої історії Китаю, к.і.н., доценту кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Володимиру Урусову, який забезпечив також переклад з китайської мови.  Модератор заходу – к.і.н., доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Макар Таран. Проведення такого масштабного та актуального заходу, який відповідає статусу та іміджу Університету, було би неможливе без допомоги доц. кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Олега Купчика та випускниці спеціалізації «сходознавство» Марії Сорохтіної.

Слідуючи мудрості Конфуція, підтвердженої століттями, і в тому числі – досвідом китайських реформ, українські та китайські колеги вже почали «прибирати камінці», і в перспективі готові спільними зусиллями «зрушити гору» ідей, планів, проектів, які служили б спільним інтересам обох країн у ХХІ столітті.

М. А. Таран

(к.і.н., доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн)

Новини за темою

Весняний семестр у Львівському національному університеті імені Івана Франка!...
Детальніше